Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (10) | Журнали та продовжувані видання (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (23) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Антонюк Г$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 40 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Антонюк Г. Д. Раціоналізація етичних вчень у вітчизняному освітньому просторі XVII –XVIII ст. [Електронний ресурс] / Г. Д. Антонюк // Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. - 2013. - № 7. - С. 247-253. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vldubzh_2013_7_39 | |||
| 2. | 
Антонюк Г. Освітня практика Києво-Могилянської академії в контексті західноєвропейського схоластичного дискурсу [Електронний ресурс] / Г. Антонюк // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2013. - № 2. - С. 189-199. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pippo_2013_2_24 | |||
| 3. | 
Антонюк Г. Д. Становлення української школи та європейський контекст (XVI-XVII ст.) Розвиток освіти у братських школах [Електронний ресурс] / Г. Д. Антонюк // Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Серія : Педагогічні науки. - 2012. - Вип. 20. - С. 33-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vgnpu_2012_20_11 | |||
| 4. |
Антонюк Г. Розвиток природничих наук в освітньому просторі України XVII – початку XVIII ст. [Електронний ресурс] / Г. Антонюк // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2013. - № 3. - С. 237-246. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pippo_2013_3_28 На прикладі курсів натурфілософії, які викладались в Києво-Могилянської академії простежено розвиток природничо-наукових знань досліджуваного періоду. Охарактеризовано основні напрями їх розвитку в межах фізичного, космологічного, психологічного підходів. Розглянуто сутнісні атрибути онтологічних категорій в рамках фізичного підходу. Окреслено коло проблем натурфілософського характеру, які досліджували вітчизняні дослідники того періоду, зокрема дуалізм в розумінні матерії або як сукупності вічних і незмінних первісних якостей, або первісне створення матерії богом, яка далі не створюється і не знищується (креаціонізм). Зазначено, що професори Києво-Могилянської академії не сприймали абсолютизованого в середньовіччі твердження Арістотеля про відмінність земної і небесної матерії, десакралізація яких суперечить середньовічному теологічному світогляду. Констатовано наявність у натурфілософських курсах елементів нових уявлень про природу, які є базисом механіко-матеріалістичних концепцій у вітчизняному освітньому просторі.На примере курсов натурфилософии, которые преподавались в Киево-Могилянской академии, прослежено развитие естественнонаучных знаний исследуемого периода. Охарактеризованы основные направления их развития в пределах физического, космологического, психологического подходов. Рассмотрены сущностные атрибуты онтологических категорий в рамках физического подхода. Очерчен круг проблем натурфилософского характера, которые исследовали отечественные исследователи, в частности понимание первичности и вторичности материи, или первоначальное создание материи богом, которая дальше не создается и не уничтожается (креационизм). Отмечено, что профессора Киево-Могилянской академии не поддерживали абсолютизированное в средневековье утверждение Аристотеля о различии земной и небесной материи, десакрализация которых противоречит средневековому теологическому мировоззрению. Констатировано наличие в натурфилософских курсах элементов новых представлений о природе, которые являются базисом механико-материалистических концепций в отечественном образовательном пространстве.The article examines the development o natural sciences that were taught in domestic courses of natural philosophy, including natural philosophy in Kiyev-Mohyla Academy. Within the complex of nature-philosophical issues the doctrine of matter and room has been allocated as a vital issue in the course. The author shows the efforts of local scientists to explain nature by rational methods that impacted further development of natural and social sciences in the educational space of Ukraine in the outlined and succeeding periods. | |||
| 5. |
Антонюк Г. Вчення про людину в курсах етики Києво-Могилянської академії кінця XVII – початку XVIII ст. [Електронний ресурс] / Г. Антонюк // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2013. - № 4. - С. 263-273. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pippo_2013_4_28 Відображено історичні умови, у яких відбувалося викладання курсу етики та суспільні запити, яким мала відповідати ця наука у досліджуваний період. Відзначено такі особливості філософських курсів КМА, як моральний характер осмислення законів природи, увага до розуму як сутнісної основи людини, розуміння людини як гармонійної єдності. Досліджено вчення про свободу волі як найважливіше гуманістичне вчення того періоду, за допомогою якого вітчизняні мислителі намагалися віднайти розумний компроміс між суперечностями людської натури. Продемонстровано, яким чином у вітчизняних курсах етики розроблялося питання про взаємозв’язок і протиставлення розуму та волі у намаганні гармонізувати раціональні та вольові моменти у людині.Отражены исторические условия, в которых происходило преподавание курса этики и общественные запросы, которым должна была отвечать эта наука в исследуемый период. Отмечены такие особенности философских курсов КМА, как нравственный характер осмысления законов природы, внимание к разуму как сущностной основе человека, понимание человека как гармоничного единства. Исследовано учение о свободе воли как важнейшее гуманистическое учение того периода, с помощью которого отечественные мыслители пытались найти разумный компромисс между противоречиями человеческой натуры. Продемонстрировано, каким образом в отечественных курсах этики разрабатывался вопрос о взаимосвязи и противопоставлении ума и воли в попытке гармонизировать рациональные и волевые моменты в человеке.The historical conditions were reflected in which the teaching of ethics course took place as well as the social demand, which this science had to meet in the study period. Such features of KMA philosophical courses were marked as moral character of comprehension of the nature laws, attention to the intellect as the essential basis of person, understanding of man as a harmonious unity. The doctrine of free will was investigated as the most important humanistic doctrine of the period by which domestic thinkers have tried to find a reasonable compromise between the contradictions of human nature. It was demonstrated how the question of the mind and will relation and opposition was developed in the local ethics course in an attempt to harmonize the rational and volitional moments in a person. | |||
| 6. | 
Антонюк Г. Д. Раціоналістичне обґрунтування соціально-правових ідей у вітчизняному освітньому просторі XVII – XVIII ст. [Електронний ресурс] / Г. Д. Антонюк // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Сер. : Педагогічні науки. - 2013. - Вип. 111. - С. 10-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP_2013_111_5 | |||
| 7. |
Антонюк Г. Ідеї суспільного прогресу й освіти у працях Феофана Прокоповича [Електронний ресурс] / Г. Антонюк // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2013. - № 5. - С. 247-258. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pippo_2013_5_27 У контексті західноєвропейської ідеології епохи Просвітництва проаналізовано погляди Ф. Прокоповича на освіту та виховання. Зазначено, що вирішальну роль освіти, науки у суспільному прогресі теоретично обгрунтовано в творах ученого "Духовний Регламент", "Перше вчення отроком" та ін. Виокремлено раціональні основи вчення Ф. Прокоповича, які сприяли секуляризації науки від релігії, а в подальшому - вивільненню інтелектуального та духовного життя з-під влади теологічного світогляду. Охарактеризовано роль церкви як державного інституту в справі освіти та морального виховання суспільства за умов нестачі освічених кадрів і відповідної навчальної літератури. Теоретичні погляди Ф. Прокоповича на освіту та виховання були підтверджені його науково-педагогічною діяльністю в Києво-Могилянській, а потім у Петербурзькій Академії наук. Зазначено, що вивчення поглядів Ф. Прокоповича на освіту та виховання з точки зору історичної ретроспективи становлять інтерес для сучасної педагогічної науки, а його спадщина заслуговує на переосмислення за умов сучасності.В контексте западноевропейской идеологии эпохи Просвещения проанализированы взгляды Ф. Прокоповича на образование и воспитание. Отмечено, что решающая роль образования, науки в общественном прогрессе теоретически обоснована в произведениях ученого "Духовный Регламент", "Первое учение отроком" и др. Выделены рациональные основы учения Ф. Прокоповича, которые способствовали секуляризации науки от религии, а в дальнейшем - высвобождению интеллектуальной и духовной жизни из-под власти теологического мировоззрения. Охарактеризованы задачи церкви как государственного института в деле образования и морального воспитания общества в условиях недостатка просвещённых кадров и соответствующей учебной литературы. Теоретические взгляды Ф. Прокоповича на образование и воспитание были подтверждены его научно-педагогической деятельностью в Киево-Могилянской, а затем в Петербургской Академии наук. Отмечено, что изучение взглядов Ф. Прокоповича на образование и воспитание с точки зрения исторической ретроспективы представляют интерес для современной педагогической науки, а его наследие заслуживает переосмысления в условиях современности.The article analyzes F. Prokopovych's views on training and education in the context of Western European Enlightenment. The author traces the idea of the relationship between social progress and the level of education that was theoretically grounded in the following works of the scientist "Spiritual Regulation", "First teaching of lads", and others). The article describes the task of church as a public institution concerning education and moral education of society in terms of lack of educated personnel with corresponding educational literature. Theoretical views of Theophanes Prokopovych on training and education were confirmed by his scientific and educational activity in Kyiv Mohyla Academy, and further in St Petersburg Academy of Sciences. Views of F. Prokopovych on the social significance of education from position of the historical retrospective deserve study and reconsideration in modern conditions. | |||
| 8. | 
Козиненко Н. М. Каталог и подробные данные о землетрясениях Крымско-Черноморского региона за 2012 г. [Електронний ресурс] / Н. М. Козиненко, В. А. Свидлова, З. Н. Сыкчина, Г. П. Антонюк, В. А. Антонюк, М. Н. Бондарь, И. В. Курьянова, Ж. Н. Лукьянова, А. В. Подвинцев, А. В. Росляков. // Сейсмологический бюллетень Украины. - 2013. - за 2012. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/seism_2013_2012_12 | |||
| 9. |
Антонюк Г. Початок зближення теоретичної науки з природознавством в освітньому просторі України XVII –XVIII ст. [Електронний ресурс] / Г. Антонюк // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2013. - № 6. - С. 224-234. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pippo_2013_6_25 Охарактеризовано історичну епоху Просвітництва й обгрунтовано актуальність дослідження особливостей освітнього простору в цей період на території України. Окреслено розвиток натурфілософських студій в освіті на територіях сучасної України в XVII - XVIII ст. та причини зростання суспільного інтересу до них як нового типу світогляду. Викладено опис основних натурфілософських концепцій професорів Києво-Могилянської академії. Увагу приділено трактуванню поняття рух, яке було концептуальним у переході від релігійного світогляду до науково-раціоналістичного. Проаналізовано кореляції натурфілософських концепцій викладачів Києво-Могилянської академії з класичною арістотелівською схемою пояснення природи руху та спокою. Наголошено, що вітчизняна наукова система періоду Просвітництва мала прогресивне значення у зміні типу світогляду та подальшому розвитку науки.Охарактеризована историческая эпоха Просвещения и обоснована актуальность исследования особенностей образовательного пространства в этот период на территории Украины. Очерчено развитие натурфилософских студий в образовании на территориях современной Украины в XVII - XVIII вв. и причины роста общественного интереса к ним как новому типу мировоззрения. Изложено краткое описание основных натурфилософских концепций профессоров Киево-Могилянской академии. Особое внимание уделено трактовке понятия движение, которое было концептуальным в переходе от религиозного мировоззрения к научно-рационалистическому. Проанализированы корреляции натурфилософских концепций преподавателей Киево-Могилянской академии с классической аристотелевской схемой объяснения природы движения и покоя. Отмечено, что отечественная научная система периода Просвещения имела прогрессивное значение в изменении типа мировоззрения и дальнейшем развитии науки.Characterized is the historical Enlightenment and the urgency of the study features of educational space in this period on the territory of Ukraine. Outlined is the development of natural philosophy studios in education on the territory of modern Ukraine in XVII-XVIII centuries and the reasons for the growth of public interest in them as a new type of outlook. Described are the main concepts of natural philosophy professors of Kiev-Mohyla Academy. Particular attention is paid to the interpretation of the notion of movement, which was a concept in the transition from a religious worldview to the scientific and rationalist. Analyzed is the correlation between concepts of natural philosophy professors of Kiev-Mohyla Academy with the classical scheme of Aristotelian explanation of the nature of motion and rest. It is noted that the domestic scientific system of the Enlightenment was a progressive change in the value of the type of outlook and the further development of science. | |||
| 10. |
Антонюк Г. Логіка в системі філософських дисциплін Києво-Могилянської академії (XVII – поч. XVIII ст.) [Електронний ресурс] / Г. Антонюк, М. Антонюк // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2014. - № 1. - С. 199-210. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pippo_2014_1_22 На прикладі освітньої практики Києво-Могилянської академії проаналізовано викладання логіки в системі філософських дисциплін. Виявлено, що логіка займала значне місце в системі викладання філософських дисциплін у Києво-Могилянській академії, оскільки своїм завданням вона мала оволодіння операціями мислення, які необхідні були людині в процесі пізнання світу. Її завданням було дати студентам теоретичні знання про закони і форми людського мислення. Зазначено, що вихідною точкою осмислення логічних проблем був „Органон” Аристотеля, але у своїх лекційних курсах професори академії не обмежуються тільки цим традиційним авторитетом, а використовують дані сучасної їм науки. Наголошено на тому, що знання з курсу логіки використовувалися при вивченні таких предметів філософського циклу, як: натурфілософії, метафізики, етики, теології, а далі в суспільній практиці. Констатовано, що вивчення логіки сприяло розвитку раціоналізму – теоретичної бази Просвітництва у вітчизняному освітньому просторі XVII–XVIII ст.На примере образовательной практики Киево-Могилянской академии проанализировано преподавание логики в системе философских дисциплин. Выявлено, что логика занимала значительное место в системе преподавания философских дисциплин в Киево-Могилянской академии, поскольку своим заданием она имела овладение операциями мышления, которые необходимы были человеку в процессе познания мира. Ее задачей было дать студентам теоретические знания о законах и формах человеческого мышления. Обозначено, что исходной точкой осмысления логических проблем был „Органон” Аристотеля, но в своих лекционных курсах профессора академии не ограничиваются только этим традиционным авторитетом, а используют данные современной им науки. Акцентировано внимание на том, что знания по курсу логики использовались при изучении таких предметов философского цикла, как: натурфилософии, метафизики, этики, теологии, а далее в общественной практике. Констатировано, что изучение логики способствовало развитию рационализма – теоретической базы Просвещения в отечественном образовательном пространстве XVII–XVIII вв.The authors analyse the peculiarities of teaching Logics in the system of philosophical disciplines at Kyiv-Mohyla Academy. It is found out that Logics played a great role in teaching philosophical disciplines at Kiev-Mohyla Academy, since its main task was to develop thinking operations necessary for the process of understanding of the world. The teacher of Logics had to provide his students with theoretical knowledge concerning the laws and forms of human thought. It is mentioned that “The Organon” by Aristotle was a starting point for understanding of the problems of logics, but the professors of Kiev-Mohyla Academy also use the information of contemporary science. The attention is focused on the fact that knowledge acquired after studying Logics was used while mastering such philosophical subjects as Natural Philosophy, Metaphysics, Ethics, Theology, and later they were used in social practice. It is stated that the study of Logics influenced the development of rationalism which was a theoretical basis for the Age of the Enlightenment in the national educational space in the 17th – 18th centuries. | |||
| 11. |
Антонюк Г. Гуманістична спрямованість латинських шкіл в освітньому просторі України кінця XVI – початку XVII ст. [Електронний ресурс] / Г. Антонюк // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2014. - № 2. - С. 191-204. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pippo_2014_2_22 Прослідкувано гуманістичну лінію в освітній діяльності навчальних закладів, очолюваних католицькою церквою, насамперед протестантських та єзуїтських, які були широко розповсюджені на території українських земель кінця XVI – початку XVII ст.. Охарактеризувано освітній напрям "pietas litterata" (освічене благочестя) як всеєвропейську модель освітньо-виховного ідеалу епохи, на який були зорієнтовано зазначені заклади. Визначено роль латинських шкіл у формуванні власної освітньої традиції. Обгрунтовано значення протестантської освіти: поперше, імплантація в український освітній простір західноєвропейських освітніх моделей, стимулювання в української молоді інтересу до вивчення наук, що мало своїм наслідком збільшення кількості молодих людей, які виявляли бажання здобувати освіту за кордоном. Підкреслено характерні риси протестантських шкіл, однією з яких була їх віротерпимість. Названо основні форми протестантських шкіл: социніанська течія протестантизму, кальвіністська школа, єзуїтська школа. Серед єзуїтських начальних закладів існували два типи колегій: середнього і вищого рівнів. Перші давали типову освіту гуманістичної школи з трьох "граматичних" класів (infima, grammatica, syntaxis) і двох "гуманістичних" — поетики та риторики (роësis, rhetorica). У рамках двох останніх могли викладатися грецька мова і початки філософії та моральної теології. Другі (так звані повні колегіуми) мали спеціальні класи вищих наук (superiora): філософії (два або три роки) і теології (чотири роки). У практиці православної освіти вперше на зразок єзуїтських шкіл було засновано П. Могилою школу при Лаврському монастирі, яку згодом було реорганізовано в Києво-Могилянський колегіум, потім – православні навчальні заклади – Чернігівська, Харківська, Переяславська колегії, засновані на основі моделі КМА у XVIII ст.. Констатовано, що навчальні заклади, очолювані католицькою церквою (протестантські, єзуїтські), мали широке поширення на українських землях, які підпорядковувалися Речі Посполитій.Прослежена гуманистическая линия в образовательной деятельности учебных заведений, возглавляемых католической церковью, прежде всего протестантских и иезуитских, которые были широко распространены на территории украинских земель конца XVI - начала XVII вв. Охарактеризувано образовательное направление "pietas litterata" (образованное благочестие) как всеевропейскую модель образовательно-воспитательного идеала эпохи, на который были сориентированы указанные учреждения. Определена роль латинских школ в формировании собственной образовательной традиции. Обосновано значение протестантского образования: во-первых, имплантация в украинское образовательное пространство западноевропейских образовательных моделей, стимулирование в украинской молодежи интереса к изучению наук, имевшее своим следствием увеличение количества молодых людей, которые проявляли желание получать образование за рубежом. Названы основные формы протестантских школ: социнианское течение протестантизма, кальвинистская школа, иезуитская школа. Среди иезуитских учебных заведений существовали два типа коллегий: среднего и высшего уровней. Первые давали типичное образование гуманистической школы из трех "грамматических" классов (infima, grammatica, syntaxis) и двух "гуманистических" - поэтики и риторики. В рамках двух последних могли преподаваться греческий язык и начала философии и моральной теологии. Вторые (так называемые полные коллегиумы) имели специальные классы высших наук (superiora): философии (два или три года) и теологии (четыре года). Впервые в практике православного образования была основана П. Могилой школа при Лаврском монастыре, которая впоследствии была реорганизована в Киево-Могилянской коллегиум, затем созданы православные учебные заведения - Черниговская, Харьковская, Переяславская коллегии, основанные на основе модели КМА в XVIII в .. Констатировано, что учебные учреждения, возглавляемые католической церковью (протестантские, иезуитские), имели широкое распространение на украинских землях, которые подчинялись Речи Посполитой. The article examines the formation of humanistic tendencies in the practice of educational institutions founded by the Catholic Church (Protestant, Jesuit ones), which were widespread on the Ukrainian lands during the investigated period. The article also characterizes the educational direction – pietas litterata (enlightened piety) as a general European model and educative ideal in the mentioned period. The role of Latin schools in the process of forming own educational tradition is defined. The author concludes that the educational institutions led by the Catholic Church (Protestant, Jesuit ones) were widespread in the Ukrainian lands of Rzeczpospolita (Polish country). | |||
| 12. |
Антонюк Г. Д. Вплив латинської школи на розвиток шкільної освіти України [Електронний ресурс] / Г. Д. Антонюк // Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. - 2011. - № 5(2). - С. 9-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vldubzh_2011_5(2)__3 | |||
| 13. |
Антонюк Г. Раціоналістичні вчення у культурно-освітньому просторі України наприкінці XІV – на початку XVІ ст. Єврейські й арабські джерела [Електронний ресурс] / Г. Антонюк // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2014. - № 4. - С. 241–255. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pippo_2014_4_28 | |||
| 14. |
Антонюк Г. Раціоналістичні тенденції у вітчизняних літературних пам’ятках ХІ ст. як джерело поширення ідей Просвітництва у вітчизняному освітньому просторі [Електронний ресурс] / Г. Антонюк // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2014. - № 3. - С. 199-210. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pippo_2014_3_23 Прослідковано зародження раціоналістичних тенденцій у «Збірнику Святослава 1076 р.». Вказано, що стаття є логічним продовженням дослідження раціоналістичних тенденцій у «Збірнику Святослава 1073 р.». Використано та проаналізовано московське видання збірника 1076 р. та статті Збірника сучасною українською мовою. Акцентовано увагу на тому, що інтерес до книги є одним із важливих компонентів пізнавальної діяльності та фундаментальних світоглядних орієнтацій епохи. Відзначено, що особливістю Збірника 1976 р. є зміщення світоглядного акценту в сторону книги. Наголошено на книжному знанні як передумові освіти та шкільної справи. Розглянуто факти, що в обидвох Збірниках наявні ряд статей на тему премудрості, об’єктом пізнання є людина і бог. Проаналізовано когнітивні настанови, які свідчать, що у мріях про суспільну гармонію, про досконалий світ тощо зреалізовували вічні людські пориви до ідеального суспільства, яке засноване на засадах розуму, мудрості й істини. Зроблено висновки про зародження раціоналістичних ідей у вітчизняному освітньому просторі вже у період раннього середньовіччя, прослідковування у статтях на тему мудрості гносеологічної проблематики.Прослежены зарождения рационалистических тенденций в «Сборнике Святослава 1076 гг.». Указано, что статья является логическим продолжением исследования рационалистических тенденций в «Сборнике Святослава 1073 гг.». Использованы и проанализированы московское издание сборника 1076 и статьи Сборника на современном украинском языке. Акцентировано внимание на том, что интерес к книге является одним из важных компонентов познавательной деятельности и фундаментальных мировоззренческих ориентаций эпохи. Отмечено, что особенностью сборника 1976 является смещение мировоззренческого акцента в сторону книги. Отмечено книжное знание как предпосылку образования и школьного дела. Рассмотрены факты, что в обоих Сборниках имеющиеся ряд статей на тему мудрости, объектом познания является человек и бог. Проанализированы когнитивные установки, которые свидетельствуют, что в мечтах об общественной гармонии, о совершенный мир и т.д. реализовали вечные человеческие порывы к идеальному обществу, которое основано на началах разума, мудрости и истины. Сделаны выводы о зарождении рационалистических идей в отечественном образовательном пространстве уже в период раннего средневековья, прослежении в статьях на тему мудрости гносеологической проблематике.Followed the origin of rationalist tendencies in "Collection of Svyatoslav in 1076". Indicated that the article is a logical extension of rationalist tendencies' research in "Collection of Svyatoslav in 1073". Used and analyzed the Moscow edition of the collection in 1076 and articles of Collection in modern Ukrainian language. The attention is based on fact that the interest in the book is one of the important components of cognitive activity and fundamental philosophical orientations era. Noted that feature Compendium 1976 is a philosophical shift in emphasis towards the book. Considered facts that in both Collections available several articles on wisdom, knowledge object is man and God. Concluded about the origin of the rationalist ideas in the national educational space already in the early Middle Ages, following in articles on the wisdom of epistemological problems. | |||
| 15. |
Антонюк Г. Раціоналістичні тенденції у вітчизняних літературних пам’ятках ХІ ст. ("Ізборник князя Святослава 1073 р.") [Електронний ресурс] / Г. Антонюк // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2015. - № 1-2. - С. 210-223. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pippo_2015_1-2_21 Прослідковано зародження раціоналістичних тенденцій у «Збірнику Святослава 1076 р.». Вказано, що стаття є логічним продовженням дослідження раціоналістичних тенденцій у «Збірнику Святослава 1073 р.». Використано та проаналізовано московське видання збірника 1076 р. та статті Збірника сучасною українською мовою. Акцентовано увагу на тому, що інтерес до книги є одним із важливих компонентів пізнавальної діяльності та фундаментальних світоглядних орієнтацій епохи. Відзначено, що особливістю Збірника 1976 р. є зміщення світоглядного акценту в сторону книги. Наголошено на книжному знанні як передумові освіти та шкільної справи. Розглянуто факти, що в обидвох Збірниках наявні ряд статей на тему премудрості, об’єктом пізнання є людина і бог. Проаналізовано когнітивні настанови, які свідчать, що у мріях про суспільну гармонію, про досконалий світ тощо зреалізовували вічні людські пориви до ідеального суспільства, яке засноване на засадах розуму, мудрості й істини. Зроблено висновки про зародження раціоналістичних ідей у вітчизняному освітньому просторі вже у період раннього середньовіччя, прослідковування у статтях на тему мудрості гносеологічної проблематики.Прослежены зарождения рационалистических тенденций в «Сборнике Святослава 1076 гг.». Указано, что статья является логическим продолжением исследования рационалистических тенденций в «Сборнике Святослава 1073 гг.». Использованы и проанализированы московское издание сборника 1076 и статьи Сборника на современном украинском языке. Акцентировано внимание на том, что интерес к книге является одним из важных компонентов познавательной деятельности и фундаментальных мировоззренческих ориентаций эпохи. Отмечено, что особенностью сборника 1976 является смещение мировоззренческого акцента в сторону книги. Отмечено книжное знание как предпосылку образования и школьного дела. Рассмотрены факты, что в обоих Сборниках имеющиеся ряд статей на тему мудрости, объектом познания является человек и бог. Проанализированы когнитивные установки, которые свидетельствуют, что в мечтах об общественной гармонии, о совершенный мир и т.д. реализовали вечные человеческие порывы к идеальному обществу, которое основано на началах разума, мудрости и истины. Сделаны выводы о зарождении рационалистических идей в отечественном образовательном пространстве уже в период раннего средневековья, прослежении в статьях на тему мудрости гносеологической проблематике.Followed the origin of rationalist tendencies in "Collection of Svyatoslav in 1076". Indicated that the article is a logical extension of rationalist tendencies' research in "Collection of Svyatoslav in 1073". Used and analyzed the Moscow edition of the collection in 1076 and articles of Collection in modern Ukrainian language. The attention is based on fact that the interest in the book is one of the important components of cognitive activity and fundamental philosophical orientations era. Noted that feature Compendium 1976 is a philosophical shift in emphasis towards the book. Considered facts that in both Collections available several articles on wisdom, knowledge object is man and God. Concluded about the origin of the rationalist ideas in the national educational space already in the early Middle Ages, following in articles on the wisdom of epistemological problems. | |||
| 16. | 
Васильців Т. Г. Напрями імплементації в Україні зарубіжного досвіду альтернативного фінансування розвитку сільського господарства (на прикладі Бразилії) [Електронний ресурс] / Т. Г. Васильців, Т. Я. Антонюк, Г. Я. Антонюк // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. - 2015. - Вип. 47. - С. 10-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlca_ekon_2015_47_4 | |||
| 17. | 
Антонюк Г. Я. Проблеми розвитку АПК на сільських територіях Львівщини [Електронний ресурс] / Г. Я. Антонюк, Я. Й. Панюра // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. - 2013. - Вип. 6. - С. 220-228. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sepspu_2013_6_25 | |||
| 18. | Антонюк Г. Про викладання іноземних мов у Києво-Могилянській академії (XVII - XVIII ст.) [Електронний ресурс] / Г. Антонюк // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Сер. : Філологічні науки. - 2009. - Вип. 81(2). - С. 341-345. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzs_2009_81(2)__87 | |||
| 19. | 
Антонюк Я. М. Трансформація роздрібної торгівлі України та країн ЄС [Електронний ресурс] / Я. М. Антонюк, Г. Я. Антонюк // Торгівля, комерція, підприємництво. - 2013. - Вип. 15. - С. 80-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Torg_2013_15_19 | |||
| 20. |
Антонюк Г. Академічні традиції Києво-Могилянської академії як фактор розвитку ідей Просвітництва в освітньому просторі України XVІІ – першої половини XVIIІ ст. [Електронний ресурс] / Г. Антонюк // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2016. - № 3. - С. 229-238. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pippo_2016_3_25 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |